ћитний пост очолюЇтьс¤ начальником, ¤кий призначаЇтьс¤ начальником рег≥ональноњ митниц≥. —труктура та штатний розклад цього п≥дрозд≥лу визначаютьс¤ в≥дпов≥дною митницею. ћитний пост ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок державного бюджету, маЇ печатку ≥з зображенн¤м ƒержавного герба ”крањни та своњм найменуванн¤м, ≥нш≥ печатки та штампи.

як вже згадувалос¤, вс≥ ц≥ органи складають систему митних орган≥в ”крањни, ¤ку було розбудовано прот¤гом останн≥х рок≥в ≥ ¤ка зараз складаЇтьс¤ з ƒержавноњ митноњ служби ”крањни, 10-ти рег≥ональних митниць, 57 митниць та 285 митних пост≥в. ” пор≥вн¤нн≥ ≥з даними 1991 р. к≥льк≥сть митниць зросла б≥льш н≥ж у два рази. «агальна чисельн≥сть сп≥вроб≥тник≥в митних орган≥в за цей же пер≥од зросла з 2,6 тис¤ч до майже до 17,3 тис¤ч службовц≥в, тобто майже у 6,5 раз≥в. јле найб≥льшою проблемою, на думку фах≥вц≥в, Ї той факт, що в процес≥ к≥льк≥сного зб≥льшенн¤ особового складу значно знизилис¤ його ¤к≥сн≥ характеристики ¤к профес≥йн≥, так ≥ морально-етичн≥, що виразилос¤ в значному р≥вн≥ корупц≥њ та зловживань службовим положенн¤м серед прац≥вник≥в митних орган≥в.

—лужба в митних органах Ї р≥зновидом державноњ м≥л≥таризованоњ служби. ѕроходженн¤ служби в митних органах, в першу чергу, регламентуЇтьс¤  онституц≥Їю ”крањни, «аконом ”крањни "ѕро державну службу", ћ ”, ѕоложенн¤м про пор¤док ≥ умови проходженн¤ служби в митних органах ”крањни, ≥ншими законами та п≥дзаконними актами. —лужбовц≥ митних орган≥в Ї державними службовц¤ми, з поширенн¤м на них вс≥х в≥дпов≥дних прав, обов'¤зк≥в та п≥льг; мають персональн≥ званн¤, несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть; при прийн¤тт≥ на службу проход¤ть сп≥вбес≥ду щодо в≥дпов≥дност≥ до вимог до державних службовц≥в га пер≥одично проход¤ть в≥дпов≥дн≥ атестац≥њ.

¬≥дпов≥дно до ст. 16 ћ ” митн≥ органи ”крањни в своњй д≥¤льност≥ взаЇмод≥ють з ≥ншими державними органами, п≥дприЇмствами та громад¤нами. ƒержавн≥ та ≥нш≥ органи, ¤к≥ у в≥дпов≥дност≥ до-закон≥в ”крањни не зд≥йснюють загальне кер≥вництво митною справою, не мають права приймати р≥шенн¤, що вход¤ть до компетенц≥њ митних орган≥в ”крањни, або ≥ншим чином втручатис¤ в д≥¤льн≥сть цих орган≥в. —татт¤ 17 ћ ” регламентуЇ взаЇмод≥ю митних орган≥в з ≥ншими правоохоронними органами, зокрема передбачаЇ необх≥дн≥сть ≥нформувати в≥дпов≥дний орган про правопорушенн¤, розсл≥дуванн¤ ¤кого входить до компетенц≥њ цього органу. —татт¤ 20 ћ ” передбачаЇ право митних орган≥в ”крањни при виконанн≥ своњх функц≥й сп≥вроб≥тничати з митними та ≥ншими органами ≥ноземних держав та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми. ” першу чергу, це стосуЇтьс¤ укладанн¤ угод про сп≥вроб≥тництво з в≥дпов≥дними органами ≥нших крањн та участ≥ в робот≥ ¬сесв≥тньоњ митноњ орган≥зац≥њ та сп≥вроб≥тництва в рамках м≥ждержавних митних угод та конвенц≥й. “ак, наприклад, вже п≥дписано угоди про сп≥вроб≥тництво у митних справах з крањнами —Ќƒ, ”горщиною, ѕольщею, —ловаччиною, багатьма крањнами «ах≥дноњ ™вропи та јмерики. ”крањна маЇ свого представника з митних питань у штаб-квартир≥ ¬сесв≥тньоњ митноњ орган≥зац≥њ в Ѕрюссел≥.

«а час, що пройшов з моменту створенн¤ украњнськоњ митниц≥, митна справа перетворилас¤ на повноц≥нний ≥нститут державноњ влади, а митна д≥¤льн≥сть стала важливим джерелом поповненн¤ державного бюджету.

ўе трохи статистики. «а 1997 р≥к митн≥ установи перерахували до державного бюджету 2 млрд. 732 млн. гривень, що склало 12,5% доходноњ його частини. ¬одночас за той же 1997 р≥к митними органами було ви¤влено 52000 порушень митних правил на загальну суму 241 млн. гривень, було порушено б≥льш н≥ж 1000 крим≥нальних справ. ” тому числ≥ було затримано 120 наркокур'Їр≥в та вилучено б≥л¤ 7 тонн наркотичних засоб≥в, припинено 133 спроби незаконного вивозу з ”крањни культурних та ≥сторичних ц≥нностей. —п≥вроб≥тниками ƒержмитслужби було оформлено 1 млн. 700 тис. митних декларац≥й. ўоб краще зрозум≥ти р≥вень ефективност≥ роботи митних орган≥в можна в≥дм≥тити, що за тими ж даними кожен њх сп≥вроб≥тник в середньому вн≥с до державного бюджету 160 тис. гривень, тод≥ ¤к дл¤ податковоњ м≥л≥ц≥њ, наприклад, цей показник складаЇ 50 тис. гривень.

јле так≥ цифри не означають в≥дсутност≥ у держави проблем в, ц≥й сфер≥. Ќажаль механ≥зм проведенн¤ в житт¤ державноњ митноњ пол≥тики ще не став д≥Ївим та ефективним у повному обс¤з≥. ≤ необх≥дно констатувати, що значна дол¤ в≥дпов≥дальност≥ за це лежить на органах, ¤к≥ представл¤ють найвищий управл≥нськ≥й р≥вень цього механ≥зму, маютьс¤ на уваз≥ центральн≥ органи законодавчоњ та виконавчоњ влади. —аме в≥д них залежить визначенн¤ ч≥ткоњ концепц≥њ митноњ пол≥тики, про в≥дсутн≥сть ¤коњ ми вже згадували в дан≥й робот≥, в≥д них залежить процес реформуванн¤ законодавчоњ бази, чого вартий лише процес прийн¤тт¤ нового митного кодексу, про необх≥дн≥сть ¤кого говоритьс¤ вже дуже давно ≥ ¤кий вже п'¤ть рок≥в "лежить" у ¬ерховн≥й –ад≥. «начн≥ проблеми ≥снують ≥ на м≥сц¤х в систем≥ митних орган≥в. ÷е ≥ в≥дсутн≥сть необх≥дного обладнанн¤, бо головним "≥нструментом" митника ще й дос≥ залишаЇтьс¤ л≥хтарик; ≥ р≥вень, ¤к≥сть та стиль роботи митних орган≥в, ¤к≥ значно нижч≥, н≥ж в розвинутих крањнах; ≥ така характерна дл¤ нашоњ держави проблема ¤к корупц≥¤ та зловживанн¤ посадовим положенн¤м. ќтже, роботи в ц≥й галуз≥ ще дуже багато.

«ћ≤—“

ƒјЋ≤

Ќј«јƒ